Причина ДТП - це погана дорога, що робити?
Стан українських доріг 🛣️ і далі залишає багато питань. На практиці водії постійно стикаються з ямами, вибоїнами, проваленими люками чи слизькими ділянками, після яких авто отримує ушкодження. Попри це поліція часто ігнорує реальний стан покриття й оформлює протоколи на водіїв, а не на тих, хто відповідає за утримання дороги. І тут починається найцікавіше, адже офіційні статті в мережі зазвичай обмежуються сухим переліком норм, але не пояснюють, з чим реально доведеться зіткнутися водію.
У житті все виглядає інакше. Багато ситуацій показують, що формальне право на відшкодування шкоди є, але шлях до цього доволі тернистий. Тому хочу поділитися практичними моментами — без зайвої теорії, максимально зрозуміло й по суті.
Відповідальність за ухилення від належного утримання доріг визначена ст.140 КУпАП. Саме вона встановлює, що дорожні служби зобов’язані забезпечувати безпечний стан покриття, вчасно обмежувати рух, огороджувати небезпечні ділянки та попереджати водіїв про ризики. Якщо цього не зроблено, а результатом стала аварійна ситуація чи пошкодження майна — у діях працівників дорожньої служби з’являється склад адміністративного правопорушення.
Простою мовою це означає: коли доведено провину конкретного працівника, водій отримує право вимагати компенсацію. Інколи наслідки значно серйозніші — яма або слизька ділянка можуть призвести до перекидання авто, зіткнення чи навіть тяжких травм. Такі випадки вже стають підставою для відкриття кримінального провадження ⚠️.
Норми, які визначають, що саме вважається неналежним утриманням дороги, містяться в ДСТУ 3587-97. Там багато технічних вимог, але найпоширеніші причини ДТП зазвичай пов’язані з такими порушеннями, як провали глибиною понад 4–6 см, напливи висотою понад 2–4 см, відкриті або занижені люки, а також необроблена зимова слизькість. Якщо авто пошкоджене саме через такі умови — є підстави висувати претензії дорожній службі.
Щоб це зробити, потрібні документи, які підтверджують провину дорожників. Тут ключова роль у патрульного. Він зобов’язаний зафіксувати небезпечні умови, запросити представника дорожньої служби та скласти протокол за ч.4 ст.140 КУпАП. Окрім схеми ДТП, має бути оформлений акт обстеження ділянки з замірами, описом порушень та обставин, що створюють небезпеку. Це не формальність — саме ці матеріали надалі розглядає суд.
На практиці все виглядає інакше. Часто патрульний або не володіє необхідними навичками, або не хоче витрачати час, через що документи оформлюються неправильно. У результаті відповідальність дорожників зникає, а протокол отримує водій за ст.124 КУпАП 🚔. Так відбувається значно частіше, ніж має бути.
Інколи водій дійсно порушує Правила дорожнього руху й частково винен у ДТП. Але навіть у таких ситуаціях це не означає, що дорожня служба звільняється від відповідальності — адже її обов’язки щодо утримання доріг ніхто не скасовував. Водночас трапляється чимало випадків, коли водій об’єктивно не винен, але протокол все одно складають саме на нього.
Причини таких плутанин доволі очевидні. Часто це непрофесійність патрульного, небажання займатися детальним оформленням або складність одночасно врахувати норми, що стосуються і водія, і дорожньої служби. У результаті ситуація, яка мала б завершитись відповідальністю дорожників, перетворюється на черговий «штраф для водія».
А тепер тези з цього приводу - про можливі варіанти
Слизька дорога ❄️ завжди сприймається як частина загальної дорожньої обстановки, яку водій має враховувати, обираючи швидкість. Якщо авто довго рухалось по очевидно слизькому покриттю і в певний момент його занесло, значить водій не врахував умови руху і фактично порушив п.12.1 ПДР. Інколи варто їхати не 50 км/год, а 5 км/год, або навіть тимчасово зупинитися, якщо видно, що покриття небезпечне.
Інша ситуація виникає тоді, коли дорога виглядає цілком нормальною — чистою, без льоду, посипаною реагентом — і раптом колеса потрапляють на слизьку ділянку, яку заздалегідь ніяк не було помітити. У такому випадку водій не винен, адже він не мав реальної можливості заздалегідь визначити небезпеку і вжити заходів для зниження швидкості. Це той випадок, коли відповідальність переходить на дорожню службу, бо саме вона повинна забезпечувати належний стан покриття.
Яма, різкий наплив чи відкритий люк 🕳️ теж вважаються перешкодами для руху. Коли вони добре видно, дорога освітлена, а обстановка не заважає водію побачити небезпеку, відповідальність фактично ділиться навпіл: дорожники не забезпечили покриття, а водій не обрав швидкість відповідно до умов. Але коли перешкода виникає раптово, у темряві або її закрив автомобіль попереду, а можливості безпечно зупинитися чи об’їхати не було — у такій ситуації водій не несе провини.
Тут важливо донести патрульному ключову річ. Коли вам інкримінують порушення п.12.3, треба наголошувати на тому, чи був водій «об’єктивно спроможний виявити» небезпеку. Саме ця фраза часто стає визначальною при вирішенні того, хто відповідальний за подію.
Доводити свою позицію, збирати докази, замовляти експертизи чи відстоювати механізм ДТП доцільно тоді, коли збитки значні або є тяжкі наслідки. Практика показує, що якщо підійти до цього ретельно, то бачення поліції щодо причин аварії та винних осіб нерідко змінюється на протилежне. І це трапляється не тому, що навколо суцільна корупція, а тому що об’єктивне розслідування ДТП — складна робота, яка потребує знань, досвіду та точного розуміння законодавства 📘.
Якщо вам потрібна допомога у подібній ситуації, напишіть нам у Telegram 💬. Розберемо вашу історію, оцінимо обставини та підготуємо правильну позицію для захисту ваших прав в Україні.
