Послуги адвоката в суді з ТОВ «МСБ Фінанс»

                                                                                                                           

Справа №760/9215/24 2/760/7567/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

13 травня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Негари А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

19.04.2024 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 1352-К від 28 листопада 2017 року у розмірі 7000 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те,що між ТОВ «МСБ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 1352-К, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, фінансовий кредит у сумі 7000 гривень зі сплатою 540 відсотків річних на умовах, визначених Кредитним договором та Додатком 1 до кредитного договору. Позичальник повертає кредит за наступним графіком: строк погашення 27.12.2017 року, сума погашення 10 045 грн. Кредитор взяті на себе зобов`язання виконав, 28 листопада 2017 року надав позичальнику кредит в сумі 7 000 грн.

ОСОБА_1 порушив взяте на себе зобов`язання зі своєчасного повернення отриманого кредиту, не повернув кредит і не сплатив відсотки за користування кредитом, станом на сьогоднішній день у позичальника перед кредитором є непогашена заборгованість, яка складає 27 574,38 грн., з яких загальна сума заборгованості за кредитом складає 7 000 грн.; загальна сума заборгованості за відсотками 20 452,19 грн.

Ухвалою суду від 26 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року вирішено здійснити перехід до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце його проведення повідомлений належним чином. В позовній заяві представник позивача просив про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку — рекомендованою поштою з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем реєстрації. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 28.11.2017 року між ТОВ «МСБ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №1416-К.

Відповідно до п.1.1. Договору про надання фінансового кредиту № 1352-К від 28.11.2017 Кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання фінансовий кредит у сумі 7000 гривень, зі сплатою 540 % річних на умовах, визначених цим Договором та Додатком 1.

Взяті на себе зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту № 1352-К від 28.11.2017 позивач виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси, що підтверджується видатковим касовим ордером від 28 листопада 2017 року.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором від 28.11.2017 року належним чином не виконав.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 27 574,38 грн., з яких загальна сума заборгованості за кредитом складає 7 000 грн.; загальна сума заборгованості за відсотками 20 452,19 грн.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ «МСБ Фінанс» до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі — ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що між ТОВ «МСБ Фінанс» та ОСОБА_1 28.11.2017 року укладено кредитний договір № 1352-К, позивач умови кредитного договору виконав належним чином, надавши відповідачеві кредит. Однак, відповідач належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалась заборгованість за кредитом — 7000 грн., загальна сума заборгованості за відсотками — 20 452,19 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МСБ Фінанс» підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при подачі позову у розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 — 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, суд, —

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» заборгованість у розмірі 27 574 (двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривень 38 копійок.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень

Повне найменування сторін:

позивач — Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» (адреса: 61151, м. Харків, вул. Раєвської, буд. 17, код ЄДРПОУ 37355066);

відповідач — ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Верещінська